Поблизу Градизька, на березі Кременчуцього горя моря розташована найвища на Лівобережжі точка — гора Пивиха.

Гора має давню історію. В давнину тут було поселення Пива, що належало російським боярам Пивам.
У 1489 році король Польщі Казимир IV подарував землі і різні угіддя, розташовані довкола гори Пивихи, Київському Пустинно-Миколаївському монастирю, ченці якого в ХVІ ст. заснували тут Пивгородський Миколаївський монастир.
Місцева фортеця мала форму подовженого чотирикутника, який охоплював площу в 5 десятин. Високі кургани на чотирьох її кутах служили сторожовими пунктами. Тут були зведені дерев’яні і кам’яні будівлі, келія для ченців. Монастир на Пивисі став релігійно-політичним осередком українського народу у визвольній війні за свою державність. Круті схили гори, порізані глибокими рівчаками, заліснені деревами й непрохідними чагарниковими хащами, були схованкою для повстанців Павлюка, пізніше – козаків Хмельницького. Пізніше монастир був зруйнований.
Після зведення в кінці 60-х рр. минулого століття Кременчуцького водосховища Пивиха поступово руйнується. Щорік вода поглинає близько 7 метрів гори. Сьогодні вже розмито понад 600 метрів Пивихи. Люди знаходять залишки древнього монастиря, які вимиваються дніпровськими хвилями.

Краєвиди скажуть за себе набагато більше, ніж слова.

N49° 11’27,0″ E033° 07’31,4″
Трек + poi: pyvykha.gpx